Простийпошук |
Розширенийпошук |
Покажчики
|
Професійний пошук |
Рубрикатор НБУВ |
Розподілений пошук |
Бази даних
Наукова періодика України - результати пошуку
Книжкові видання та компакт-дискиЖурнали та продовжувані виданняАвтореферати дисертаційРеферативна база данихНаукова періодика УкраїниТематичний навігаторАвторитетний файл імен осіб
 |
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
| Знайдено в інших БД: | Книжкові видання та компакт-диски (1) | Реферативна база даних (2) |
Список видань за алфавітом назв: Авторський покажчик Покажчик назв публікацій  |
Пошуковий запит: (<.>A=Дутов В$<.>) | |||
|
Загальна кількість знайдених документів : 2 Представлено документи з 1 до 2 |
|||
| 1. | 
Дутов В. В. Применение препарата "Пролит-септо" в комплексном лечении камней мочеточника [Електронний ресурс] / В. В. Дутов, Д. В. Попов, А. А. Румянцев, Л. М. Колобова, Д. В. Романов, А. Б. Соболевский // Урологія. - 2012. - Т. 16, № 1. - С. 89-95. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Urology_2012_16_1_14 Проведено порівняльне проспективне плацебо-неконтрольоване нерандомізоване дослідження, яке включало 68 пацієнтів з поодинокими діагностованими конкрементами різних відділів сечоводу. Консервативна терапія проводилась з використанням двох схем лікування: основної і контрольної. Основна схема включала призначення стандартної терапії - спазмолітиків й анальгетиків (дротаверин 40 мг х 3 рази на добу), а також додаткове призначення "Проліт-Септо" у дозуванні 2 капсули тричі на добу. Контрольна схема включала призначення тільки спазмолітиків й анальгетиків (дротаверин 40 мг х тричі на добу). Загальна ймовірність відходження конкрементів, локалізованих в дистальній частині сечоводу, була достовірно вищою в групі пацієнтів, які одержували проліт-септо, в порівнянні з групою пацієнтів, які одержували лише стандартну терапію (85 % проти 66 % відповідно; р =0,02). Загальна вірогідність міграції проксимальних конкрементів в дистальний відділ сечоводу на фоні використання основної схеми лікування склала 52 % проти 32 % - в контрольній (р =0,17). Як одно-, так і багатофакторний аналіз моделі пропорційних ризиків продемонстрував, що включення у терапію препарату проліт-септо призводило до збільшення ризику відходження конкременту з дистального відділу сечоводу. Характер застосованої терапії прямо впливав на ризик відходження конкрементів, підвищуючи вірогідність раннього настання цієї події. Включення у схему лікування зазначеного препарату збільшувало вірогідність відходження конкременту в 4,11 раза. Проведено сравнительное проспективное плацебо-неконтролируемое нерандомизированное исследование, включающее 68 пациентов с единичными диагностированными конкрементами различных отделов мочеточника. Консервативная терапия проводилась с использованием двух схем лечения: основной и контрольной. Основная схема включала назначение стандартной терапии - спазмолитиков и анальгетиков (дротаверин 40 мг х 3 раза в сутки), а также дополнительное назначение пролит-септо в дозировке 2 капсулы трижды в сутки. Контрольная схема включала назначение только спазмолитиков и анальгетиков (дротаверин 40 мг х 3 раза в сутки). Общая вероятность отхождения конкрементов, локализованных в дистальной части мочеточника, была достоверно выше в группе пациентов, получавших пролит-септо, по сравнению с группой пациентов, получавших только стандартную терапию (85 % против 66 % соответственно; р = 0,02 ). Общая вероятность миграции проксимальных конкрементов в дистальный отдел мочеточника на фоне использования основной схемы лечения составила 52 % против 32 % - в контрольной (р = 0,17). Как одно-, так и многофакторный анализ модели пропорциональных рисков продемонстрировал, что включение в терапию препарата пролит-септо приводило к увеличению риска отхождения конкремента с дистального отдела мочеточника. Характер применяемой терапии напрямую влиял на риск отхождения конкрементов, повышая вероятность более раннего наступления этого события. Включение в схему лечения данного препарата увеличивало вероятность отхождения конкремента в 4,11 раза. | ||
| 2. | 
Дутов В. В. Применение a1-адреноблокаторов в лечении больных с камнями мочеточника [Електронний ресурс] / В. В. Дутов, Д. В. Попов, А. А. Румянцев, В. Б. Пащенко // Здоровье мужчины. - 2014. - № 1. - С. 27-31. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Zdmu_2014_1_8 | ||
Попередній перегляд: 
Реферативна БД
 |
| Відділ наукової організації електронних інформаційних ресурсів |
 Пам`ятка користувача |